Реакція на теракт під парламентом: придушення чи діалог?

Після трагічних подій біля Верховної Ради у понеділок, 31 серпня, керівники держави виступили з телезверненнями, у яких зажадали відповідальності виконавців нападів на 3,5 тисячний корпус правоохоронців, що охороняв того дня підступи до парламенту, а також політиків, які вивели протестувальників на площу Конституції. При цьому жодна з перших осіб держави, жоден керівник силових відомств не згадали про відповідальність командувачів правоохоронних органів, які не спромоглися запобігти насильству біля парламенту.

Влада хоче карати

Внаслідок сутичок, які стались під парламентом, коли з лав протестувальників у бік правоохоронців полетіла граната та, ймовірно була застосована вогнепальна зброя, загинули, за останніми даними (станом на 1 вересня, 12.00 - Ред.), двоє нацгвардійців. У лікарнях Києва перебуває 141 особа, семеро з них - у важкому стані, повідомила радниця президента з гуманітарних питань Ольга Богомолець. За даними МВС, серед постраждалих міліціонери, нацнвардійці, а також і журналісти двох українсьских, а також французького телеканалів.

Як відомо, уже затримані перші підозрювані, серед них і та особа, яка кидала гранату.

Президент України Петро Порошенко з огляду на факт застосування насильства та його наслідки доручив правоохоронцям швидко "знайти і покарати винних". Глава української держави зажадав, щоб до відповідальності були притягнуті ще й політичні сили, які готові на "вбивство задля того, щоб отримати декілька мандатів в районній владі" та "щоб ослабити, атакувати українську владу, мене як президента та верховного головнокомандувача, уряд, Верховну Раду".

Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк назвав трагічні події під парламентом "злочином проти української держави". Він заявив, що політичні сили, які організували мітинг і протести "повинні понести і політичну, і юридичну відповідальність". Своєю чергою, спікер Верховної Ради Володимир Гройсман заявив на телеканалах, що "повну відповідальність за те, що відбулось, несуть не тільки ті, хто кинув гранату в мирних правоохоронців, а й ті, хто їх привів сюди, хто закликав до непокори". Спікер пообіцяв зробити все для того, "щоб не дати нікому всередині країни розв'язати другий фронт війни".

Міністр внутрішніх справ Аресн Аваков уже назвав тих, кого він вважає винними у трагедії. "Я прямо звинувачую Олега Тягнибока та його партію "Свобода" у злочині, який призвів до загибелі людини... Гранату кинув член партії "Свобода" та боєць батальйону "Січ", який знаходиться у відпустці", - написав міністр на своїй сторіці у Facebook.

Ризики жорстких дій

Опитані DW експерти однозначно підтримали наміри влади виявити та покарати злочинців, дії яких під час акції протесту спричинили жертви. Але, як сказав DW директор компанії стратегічного консалтингу Berta Communications Тарас Березовець, "як мінімум, мають піти у відставку керівники столичної міліції, що відповідали за безпеку акції протесту". Експерт також висловився за з'ясування ролі лідерів партії "Свобода" у сутичках з огляду на оприлюднені у мережі фото- і відеоматеріали. На оприлюднених кадрах деякі колишні депутати від цієї партії замахуються кийками на кордон бійців Національної гвардії перед парламентом.

Березовець переконаний, що глибинна причина інциденту біля Верховної Ради у безкарності вбивць людей на Майдані взимку 2013-2014 років. Тим часом соціальні мережі України переповнені тривожними очікуваннями жорстких дій влади проти політичних опонентів, а також посиленням радикальних настроїв у відповідь. Чи означає це, що Україна опинилася на порозі нової глибокої політичної кризи або Майдану-3?

Керівник центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко в інтерв'ю DW заперечив можливість такого сценарію подальших подій. Він зазначив, що політичних сил, які б виступали за насильницький спосіб виборення влади наразі в Україні немає. Але через появу дедалі більшої кількості людей з нестабільним емоційним станом внаслідок участі у війні на Донбасі та "розповзання" зброї по Україні "закручування владою гайок" не дасть бажаного ефекту. "На майбутнє правоохоронці мають домовлятись зі "Свободою", з Правим сектором, з Радикальною партією Ляшка та іншими партіями про спільні заходи безпеки з метою мінімізацію ризиків подібних зіткнень", – сказав експерт.

Доля правлячої коаліції

Фесенко вважає, що солідарне голосування пропрезидентської та пропрем'єрської фракцій разом із Опозиційним блоком за внесення змін до конституції України не зруйнує нинішню правлячу коаліцію. На думку Фесенка, вона існуватиме і далі, а фракції Радикальної партії, Батьківщини" та "Самопомочі" продовжать відігравати роль справжньої парламентської опозиції всередині цієї коаліції. На відміну від нього, Тарас Березовець переконаний, що "Батьківщину" та Радикальну партію слід було би виключити з коаліції. А фракцію "Самопомочі" залучити до створення нової коаліції на основі її союзу з фракціями партій влади.